Перша лекція | Державний вищий навчальний заклад "Харківський коледж текстилю та дизайну"

Перша лекція

Перша лекція

29 років незалежності України

День незалежності України — державне свято України, що відзначається щорічно
24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України», що прийнято вважати датою утворення держави Україна в сучасному вигляді. Історію України прийнято відраховувати, як правило, з моменту створення Київської держави в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства, що його супроводжував, в XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття, незалежної української держави не існувало. Після Жовтневої революції 1917 року на Україну позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року і оголосив Українську Народну Республіку — УНР. В Універсалі було оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари. Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину. З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію захоплену більшовиками. До квітня того ж року вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій — Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідкувала громадянська війна і череда інтервенцій, які завершилися в березні 1919 року в Києві. На Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)». 28 грудня 1920 між УРСР і РРФСР був підписаний «Робітничо-селянський союзний договір про військове і господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РРФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в кінці 20 століття, після розпаду СРСР. Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам’ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України». Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з’явився запис: «16 липня — День незалежності України». Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: 1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність». 29 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу, гідність та розмаїття, захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. В Україні вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи.

«ЩОБ У СЕРЦІ ЖИЛА УКРАЇНА»

До Дня незалежності України.

Акт проголошення незалежності 24серпня Верховна Рада України прийняла істо-ричний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт

проголошення незалежності України. У ньому зазначалося: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення перед-баченого Статутом OOH та іншими міжнародноправовими документами, здійсню-ючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави—України .Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині натериторіїУкраїнимаютьчинністьвинятковоКонституці як і закониУкраїни.Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

Розпочався процесс утвердження атрибутів державності, без яких не існує сувереннихдержав.

4 вересня 1991р.над куполом будинку Верховної  Ради замайорів національний синьожовтий український прапор, а 28 січня   1992р. він отримав статус державного.

15 січня 1992р. державним гімном України стала музика композитора М.Вербицького на слова П.Чубинського «Ще не вмерла Україна…». 19 лютого 1992р. Верховна Рада затвердила  тризуб як  малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну.

 

Згідно з опитуванням, патріотами себе вважають 86% українців

Сотні видатних українців були і є творцями світової історії. Митці і науковці, волонтери і композитори, актори та письменники – завдяки їм кожен із нас за кордоном або просто у себе вдома з гордістю може сказати: Я – українець.

В честь Дня Незалежності України зібрано 25 причини пишатися своєю країною:

1. Патріотизм та єдність

Фото: EPA/UPG

Російське вторгнення зробило українців єдиними, як ніколи. Зовнішня загроза в особі путінської агресії підняла бум патріотизму. Для багатьох українців це слово тепер вже не порожній звук, а реальні дії.

2. Професіоналізм і наукові досягнення

Найбільший у світі літак – Мрія. Фото: ДП Антонов

Українці – одні з найбільш освічених громадян Європи. Так, у 2013 році Україна стала єдиною країною Східної Європи, яка потрапила в топ-25 рейтингу найкращих систем вищої освіти. Українці, наприклад, розробили літак з найбільшою в світі вантажопідйомністю – Ан-225 Мрія. В Україні придумали і знамениту ядерну ракету Сатана.

Україна – батьківщина шістьох нобелівських лауреатів. Серед яких видатний мікробіолог Зельман Ваксман, бактеріолог та імунолог Ілля Мечников, вчений-хімік Роалд Гофман, американський економіст українського походження Семен Коваль, а також французький фізик українського походження Жорж Шрапак та інші.

3. Українці – сильна нація

Українці завжди славилися не тільки розумом, але й фізичною силою. Власник титулу “найсильніша людина світу” народився в Україні: Василь Вірастюк – багаторазовий чемпіон світу в силовому багатоборстві, заслужений майстер спорту України.

4. Музика української душі

Найкраща українська оперна співачка, якій аплодував весь світ, – Соломія Крушельницька. У другій половині 1890 року почалися її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини і Чилі.

Прославили Україну її нащадки в інших країнах. У 70-х роках минулого століття американська співачка українського походження Квітка Цісик підкорила США. Вона зробила успішну кар’єру в чотирьох різних музичних жанрах: популярна музика, класична опера, українська народна музика та рекламні джингли для ТБ і радіо. Ще одне підтвердження тому, що музика в українців у крові – це і українські корені відомого на весь світ виконавця Ленні Кравіца, якого жартома навіть називають Леонід Кравець. Як виявилося, прадід Ленні був корінним киянином.

5. Український театр і кіно

Українці можуть похвалитися також і акторською майстерністю. Ледь не найкращий приклад – Марія Заньковецька – королева української сцени. Саме з її іменем асоціюється поняття “український театр”. Якщо говорити про кіно, то стрічку Земля Олександра Довженка було відзначено серед найкращих фільмів усіх часів і народів у різних країнах і на всіх континентах. Вона по праву зайняла своє високе місце в історії світового кінематографу. Цікаво, що у фільмі Вуді Аллена Манхеттен 1979 року герої йдуть у кіно, щоб подивитися творіння Довженка.

Наша країна може пишатися і сучасними акторами, такими як Богдан Ступка. Метр виконав близько 100 ролей на кіноекрані та понад 50 – на театральній сцені. За свою кінокар’єру був удостоєний близько 15 кінонагород і призів. Варто згадати Івана Миколайчука, який був кінозіркою 60-70-х років минулого століття, захоплення яким не приховував великий Параджанов.

6. Українська гостинність

Фото: EPA/UPG

Гостинністю українці славляться на весь світ. Про це свідчить не тільки вміння зустрічати гостей за щедрим столом, але й почуття єдності і дружелюбності, про які українці чітко заявили світу під час Майдану (коли кияни приймали у себе протестувальників з усієї України) та війни у Донбасі (коли волонтери та небайдужі люди допомагали як і армії так і переселенцям).

7. Художній талант України

Картина Івана Марчука

Українці подарували світові талановитих художників. Серед них – Марія Примаченко, геніальна українська народна художниця без належної освіти. Її картинами захоплювався Пабло Пікассо. Її твори з незмінним успіхом експонуються на виставках у Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. 2009 рік рішенням ЮНЕСКО був визнаний роком Марії Примаченко.

Ще один яскравий представник української спадщини у світовому мистецтві – Іван Марчук, живописець, народний художник України. Британська газета The Daily Telegraph у 2007 році внесла його до списку ста геніїв сучасності. Свої картини – а їх більше чотирьох тисяч – він не продає, незважаючи на великий попит.

8. Поети та письменники України

Україна пишається не тільки відомим на весь світ генієм Тарасом Шевченком. Наша країна гідно представлена в Європі і світі такими талантами, як Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Сергій Жадан, Марія Матіос, Андрій Курков, Ірен Роздобудько, Люко Дашвар та багатьма іншими.

Безліч світових нагород, участь у літературних фестивалях, переклади на десятки іноземних мов – далеко не повний список того, що українські письменники і поети зуміли досягти за час незалежності України.

9. Видавництво

Королева українських книг – Острозька Біблія – датована 1581 роком. Це перше повне друковане видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. Опублікував книгу Іван Федоров. Таких першодруків залишилося близько трьохсот у світі.

Одним із символів української нації є й Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія. На цій книзі присягу приймає президент України.

10. Українські храми

Києво-Печерська Лавра. Фото: EPA/UPG

Українцям можна пишатися і щедрою культурною спадщиною, до якої входять найкрасивіші храми і церкви. Статус Лаври мають лише шість монастирів у світі, три з них – в Україні. Це Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська Лаври.

Особливе місце серед українських святинь займає Десятинна церква – храм, зведений у Києві наприкінці X століття. Він вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є пам’ятками національного значення.

11. Українська мова

Українська мова регулярно зазнавала утисків протягом останніх кількох сотень років. Але немов “парость виноградної лози” вона пробивалася і виростала все сильніше. Не так давно майже половина українців розмовляли російською мовою, однак зараз ситуація почала змінюватися.

Все більше молодих людей починають говорити рідною, українською мовою. Більш того, українська мова стає “модною”. Парадоксально, але її популярність росте багато в чому завдяки російській агресії і пов’язаного з цим буму патріотизму.

12. Герб і прапор

Фото: EPA/UPG

Геніальна простота, – напевне, саме так можна охарактеризувати ці українські символи. У нелегкий час саме прапор і герб своєї країни стали одним з головних джерел натхнення боротьби за суверенність і неподільність. Історія синьо-жовтих кольорів української держави налічує вже понад 600 років. Цей прапор надихає не тільки українців, ним цікавляться й по всьому світу друзі України – синьо-жовті флешмоби та акції проводяться у всіх куточках світу, і навіть у Москві.

Не менш важливий для українців і вічний символ їхньої державності – національний Герб, тризуб. Це один з найдавніших символів нашої землі. Тризуб зображували на монетах великого князя Володимира Святославовича, а потім Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Незважаючи на те, що сьогодні існує понад 40 версій, які пояснюють походження та суть тризуба, Герб – серйозний і невід’ємний привід для гордості кожного українця.

13. Вишиванка

Вишиванка є не просто елементом українського традиційного одягу, але й повноцінним символом незалежності і багатства культурної спадщини. Вона справді перейшла в міську українську культуру, ставши натхненням для багатьох дизайнерів.

Мистецтво вишивки в Україні своїм корінням сягає у дохристиянський період. Сьогодні ж вишиванка стала не лише модною, але й невід’ємною частиною зовнішнього вигляду сучасного українця. Багато молодих і не дуже людей зараз наносять традиційні орнаменти вишивки не тільки на сорочки, але і на футболки, сукні, блузи, взуття і навіть на автівки. Не рідкість зустріти вишиванку і в іноземців у розвинених туристичних центрах.

Орнаментальні мотиви українських вишивок сягають своїм корінням у місцеву флору та фауну. У давнину основні орнаментальні мотиви відображали елементи символіки різних стародавніх культів. За мотивами орнаменти вишиванок розділяють на чотири групи: геометричні, рослинні, зооморфічні (тваринні), антропоморфні (зображення людей).

Геометричні орнаменти притаманні всій слов’янській міфології. Вони дуже прості: кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести (прості й подвійні).

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. В українській вишивці часто використовують такі мотиви, як “виноград”, “хміль”, “дубове листя”, “барвінок” тощо. Деякі з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу.

А хто чув легенду про барвінок?

У давнину жила собі закохана пара. Хлопець на ім’я Бар і дівчина Вінка. Інша дівчина закохалась у Бара. Але він не відповів їй взаємністю. Мати іншої дівчини присяглась розлучити молодят на користь своєї доньки. В день весілля Бара і Вінки  вона підсипала під ноги молодятам на рушник «щастя» отрути. Вони загинули разом, а на тому місті виросла голубенька квітка.  Так мотив “барвінку” став символом немеркнучого життя.

Калина – дерево нашого українського роду. У сиву давнину вона пов’язувалась із народженням Всесвіту, вогняної трійці: Сонця, Місяця й Зорі.

Дуб і калина – мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, а краси невмирущої. Про калину ми вже згадували як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.

Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини.

Із давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам’ять роду. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжувати свій рід.

Таємницю життя приховує в собі й квітка лілії. В легендах квітка лілії – то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю тих чарів.

Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківської та вологої материнської енергій, а ще може трактуватися як чотири сторони світу

Хто не знає, що в кожному українському обійсті має рости ружа й шавлія, любисток і м’ята, чорнобривці й нагідки. Милують вони наше око, лікують наше тіло, а тому й просяться на біле поле рушника чи сорочки, які заплітаються радісною й красивою хвилею, такою ж, як наша прекрасна природа.

Особливо багаті на символіку птахів рушники Середньої Наддніпрянщини. Різні птахи виспівують на них, залежно від того, з якої нагоди вишитий рушник.

Із великою любов’ю наш народ ставиться до ластівки – вірної супутниці людської оселі. Ця пташечка завжди несе добру звістку.

Саме вона турбується, щоб людина не пропустила благословенної пори для створення сім’ї та зміцнення господарства. Птахи – то символи людських душ. На родинних рушниках, де вишите розлоге Дерево життя з присутнім філософським розумінням минулого, сучасного і майбутнього, птахів вишивали фантастичними. Розташовували їх при корені, середині стовбура і вітті з обох боків дерева. Це свідчило про міцність та незнищенність роду.

Соловей і зозуля полюбляють дівочі рушники, вони сумують, якщо їх вишили непарно, але… все ще попереду. Бо “соловей щебече, собі пару кличе

Пави – птахи дуже поважні, бо завжди розсідаються на весільних рушниках і здебільшого мають над собою Боже благословення – вінець чи вінок. Пава – це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію розвитку, тому вона – птах сімейного щастя. Недаремно ж дівчата Полтавщини у весільний вінок вплітали пір’я павича.

Шлюбну пару символізують соколи, голуби, півні. Характерною ознакою весільного рушника є розташування птахів один до одного голівками. Вони або тримають у дзьобику ягідку калини, або сидять в основі дерева – символі нової сім’ї.

 

14. Українська кухня

Українська народна кухня – привід для гордості кожного українця. Вона бере свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому і традиційна українська кухня багата великою різноманітністю овочевих страв. Це – і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша.

Люблять українці також різноманітні страви з сала. Оскільки в Україні домашнім вогнищем спокон віків була піч, наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль із Криму та Приазов’я, і запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасові пічечки – у яких і готували – куліш і кашу, лемішку й галушки.

15. Найкрасивіші жінки

Українка Юлія Левченко в минулому році взяла золото юнацької Олімпіади

Українки завжди славилися на весь світ своєю красою, і підкорювали нею не тільки серця, а й цілі держави. Зараз же українські жінки справедливо вважаються одними з найкрасивіших у світі. Наша країна постійно потрапляє в лідери у всеможливих рейтингах краси.

Серед найкращих спогадів іноземних туристів про Україну ви завжди знайдете слова про красу місцевих панянок. “Київ, без сумніву, є домом найкрасивіших жінок у світі! Відвідини Києва дійсно викликають захват. Можливо, вам доведеться вщипнути себе, щоб повірити, що такі красиві жінки взагалі існують”, – запевняє видання Traveler’s Digest.

16. Україна – годувальниця Європи

Україна – один із найбільших виробників сільгосппродукції. Наша країна значиться серед експортерів-лідерів зерна, ячменю, цукрових буряків, яєць, олії та картоплі. Причому українці беруть не тільки кількістю, але і якістю – завдяки сприятливій екології та чорнозему українські продукти затребувані в усьому світі. Аграрна галузь переживає розквіт, іноземні інвестори полюють на родючу землею.

Українці можуть пишатися і створеною ними унікальною колекцією вин Масандри, до якої входить близько одного мільйона пляшок. Це найбільше зібрання вин у світі, воно занесене до Книги рекордів Гіннесса. Похвалитися в цьому плані може і промисловий Донбас – він традиційно лідирує у виробництві та експорті харчової солі.

17. IT-сфера

За останні роки українські IT-фахівці здійснили справжній прорив, показавши себе на світовій арені як лідерів галузі. Зараз Україна здобула славу не лише як один із головних постачальників кадрів для аутсорсингу з програмування, але і багато в чому як самостійний світовий гравець.

Привід для гордості – це робочі місця у великих і середніх містах в усіх регіонах і потік валюти до країни, який за обсягами можна порівняти з експортом міндобрив і переказами заробітчан. Якісна українська школа програмування сприяє розвитку галузі, але на ринку, як і раніше, спостерігається дефіцит фахівців.

18. Територія Україн

Україна – найбільша країна в Європі. На будь-якій карті Старого Світу неможливо не помітити нашу країну. Вона розкинулася на стратегічних торговельних шляхах з Європи до Азії, має вихід до моря, і плавно переходить з півночі на південь і з лісу у степ. Саме в Україні, у містечку Рахові, в оточенні мальовничих Карпат, розташований географічний центр Європи.

Така земля завжди була ласим шматком для сусідніх агресорів, але Україна врешті-решт домоглася територіального суверенітету і змогла відстояти своє. Зараз наша країна переживає складний момент у зв’язку із черговим посяганням на її територіальну цілісність, але, як показує історія, агресор завжди залишається переможеним, а Україна – єдиною і неподільною.

19. Традиції і звичаї українського народу

Колоритні звичаї українців насамперед пов’язані із традиційним світоглядом, який формувався протягом багатьох століть і зберіг чимало ознак дохристиянських вірувань. Вплинув на становлення самобутнього й унікального середовища традицій і перетин різних етнічних груп і християнських течій.

На даний час пишатися українцям варто і багатими сімейними обрядами. Причому кожне традиційне календарне свято тісно пов’язане з народними віруваннями і повір’ями українців, як то ворожіння на Андрія або пошуки квіток папороті на Івана Купала.

20. Скарби української архітектури

Будинок з химерами.

Архітектурна традиція на теренах України пройшла довгий історичний шлях розвитку, перебуваючи під різноманітними впливами європейських і світових стилів. У країні розташовано понад 125 тисяч історичних, археологічних пам’яток, безліч музеїв, які зберігають більше 10 мільйонів експонатів, 14 тисяч пам’яток архітектури, більше тисячі об’єктів паркового мистецтва, 46 історичних культурних заповідників.

Деякі об’єкти мають світове значення. Так, до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО занесені Софія Київська, Печерська Лавра, фортеця у Кам’янці-Подільському, центр міста Львова (а це – близько 200 пам’яток архітектури). Не менш унікальними з точки зору архітектури, вважаються національний заповідник Херсонес Таврійський, історичні центри Києва та Чернігова, а також безліч старовинних замків Закарпаття і Галичини.

21. Українська природа

Україна має надзвичайно перспективний рекреаційний потенціал

Українська природа – ще один привід пишатися своєю країною. У ній – неосяжні простори для внутрішнього туризму на будь-який смак. Усе це множиться на поки ще не повністю зіпсовану екологічну ситуацію і простих ентузіастів, які займаються популяризацією невідомих пересічному українцеві багатств Батьківщини.

Такої кількості природно-ландшафтних зон, як в Україні, немає практично ні в одній країні Європи: два моря, Кримський півострів з його унікальними природно-кліматичними та лікувальними властивостями, гірські масиви Карпат і Кримських гір, ліси, каньйони, єдина у Європі пустеля – Олешківські піски, степовий заповідник Асканія Нова, Шацькі озера, соляні шахти Донбасу. І цей список далеко не повний.

22. Жага до змін

Українці навчилися самі змінювати своє життя на краще / Фото: EPA/UPG

Український народ – унікальний. Він вижив, незважаючи на те, що існував на межі двох світів – Азії та Європи. Таку кількість окупацій, переслідувань та етнічних чисток витерпіли у світовій історії не багато націй. При всьому цьому українці не просто вижили, а й стали стверджуватися як держава. Українці всю свою історію воюють за справедливість, і були готові її відстоювати в будь-який час, в будь-якому місці.

Те, які зміни принесло прагнення України до боротьби за свободу в справедливість, довели масові протести, які охопили країну у 2000 році під час акції Україна без Кучми, в 2004-му під час Помаранчевої революції та у 2014-му – під час Революції Гідності. Багато співвітчизників нарікають на відсутність реальних змін, але не варто забувати, що зміни починаються з кожного простого українця – з неприйняттям хабарів, з професіоналізмом, культурою поведінки та бажання змінити  людей, що тебе оточують.

23. Українська армія

Перемоги хоробрих українських воїнів проходять червоною ниткою в історії нашої держави, починаючи з часів Київської Русі, і закінчуючи війною в Донбасі. Захоплення викликають як князівські дружини, козаки, УПА – у минулому, так і добровольці та десантники – сьогодні. Як вирішальний внесок українців у перемогу над гітлерівською Німеччиною у Другій Світовій, так і внесок української армії у стримуванні агресії Росії в Європі.

Війна в Донбасі відродила українські збройні сили і дала нам ще один привід для гордості. Витримка і відважність бійців АТО змусили замовкнути навіть найзатятіших скептиків. Напевне, сила українців не лише в безмежній хоробрості і патріотизмі, але і в істинно народному опорі – прості громадяни, вчорашні топ-менеджери і сьогоднішні студенти виявилися професійними волонтерами і логістиками, які забезпечують армію.

24. Терпимість і витримка

Українці навчилися довіряти один одному. Фото: EPA/UPG

Тривала війна на Сході і буксуючі реформи, корупційні скандали і відсутність справедливості так і не зламали більшість українців. Вони досі вірять у те, що їхні діти зможуть рости в розвиненій, повноцінній і вільній державі. І те, що молоді бійці стають героями нової України, зовсім юні поліцейські штрафують депутатів, а чиновника можуть звільнити одразу після “бунту” у Facebook, показує, що країна повільно, але все-таки рухається у правильному напрямку. І від кожного з нас залежить те, наскільки швидко молода українська держава буде йти до своєї мрії.

 

25. Перемога співаяки Джамали на Еробаченні

Українська співачка Джамала виграла міжнародний пісенний конкурс Євробачення-2016.

Вона отримала 211 балів від жюрі, і 323 бали за підсумками смс-голосування глядачів. В результаті Джамала набрала 534 бали.

Джамала представила на конкурсі пісню “1944” про депортацію кримських татар у 1944 році.

Харків 2020

Культура

Харків є другим після Києва культурним центром України. Тут діють численні культурні заклади — театри, музеї, бібліотеки, центри розвитку і дозвілля. У Харкові працюють численні театри, з яких декілька професійних мають звання академічних і державних:

  • Будинок органної i камерної музики;
  • Обласна філармонія;
  • Харківський державний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка;
  • Харківський державний український драматичний театр ім. Шевченка;
  • Харківський академічний російський драматичний театр імені  О. С. Пушкіна;
  • Харківський державний академічний театр ляльок ім. В.А. Афанасьєва;
  • Харківський театр для дітей та юнацтва;
  • Харківський академічний театр музичної комедії;

Харків по праву пишається найпершим у Східній Європі кінотеатром — «Брати Боммер». Нині у місті діють понад 10 кінотеатрів.

Щорічно у Харкові проводяться міжнародні фестивалі:

  • Книжковий фестиваль «Світ Книги» ;
  • Кінофестиваль «Харьковская сирень» ;
  • Фестиваль письменників-фантастів «Зоряний міст» ;
  • Етнографічний та музичний фестиваль «Печенізьке поле».

 

Освіта

       У Харкові працює 80 бібліотек, найбільшими з яких вважаються:

  • Державна наукова бібліотека імені Володимира Короленка (7,5 млн. примірників) ;
  • Харківська державна наукова медична бібліотека ;
  • Бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (заснована у 1804 р.) (3, 3 млн. примірників).

У Харкові й області діють 92 вищих навчальних закладів, серед яких:

  • 45 вузів І-ІІ рівнів акредитації;
  • 31 вуз ІІІ-ІV рівнів акредитації державної форми власності;
  • 16 вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації приватної форми власності.

У вузах усіх рівнів акредитації щорічно навчалися понад 260 тис. студентів.

Випуск із вузів різних рівнів акредитації складає понад 60,0 тис. фахівців,

 

Спорт

У Xаркові діють Палаци спорту «Ювілейний», «Локомотив», палац водних видів спорту «Акварена», велосипедний трек «Динамо», 32 стадіони (серед них «Металіст», «Динамо», «Спартак», «Арсенал-Баварія» та ін.), дитяча залізниця «Мала південна». 2007 року у місті засновано хокейний клуб «Харків», який виступає у вищій лізі чемпіонату України. Один раз на рік у серпні в місті проводиться марафонський забіг «Марафон – визволення», присвячений дню визволення Харкова. Двічі на рік у Харкові проходять шосейні велосипедні гонки. У травні багатоденна гонка на призи газети «Вечірній Харків», та на початку серпня велогонка «Золоті колеса».

Перша лекція. 29 років незалежності України (завантажити файл)